УКРРУС

Новини

В гостях у Лілії Євгенівни Свистович та Винниківської школи-інтернату

сьогодні з групою вихователів, які перебувають на курсах в ЛОІППО, були в гостях у Винниківської школи-інтернату. Директор Лілія Євгенівна Свистович подарувала чудову екскурсію закладом. Що казати, не стіни, євровікна, порядок, проектори та дошки (хоча все це є!) "роблять" школу. ЇЇ відображає атмосфера, що панує в ній. "Учителем школа стоїть!" Вихователі дивувалися, як діти люблять свого директора (як рідну людину!), як щиро радіють зустрічі з нею в коридорі педагоги, техперсонал!.. Вразили дітки на перервах:вони виглядали не зашугані появою незнайомих тіток і дядьків, не нагадували весняну повінь, що вирвалася з тенет уроку і затопила коридори, змітаючи все на своєму шляху, а вільні, природні, усміхнені, з сяючими оченятами, з гідністю і відритими посмішками весело й невимушено віталися з усіма. Відвідання конференції шкільної ООН освіжило призабуті знання. Дивлячись, як старанно виконуються ролі високої дипломатії дітьми, мимоволі подумалось, що вони, мабуть, краще б правили світом, ніж ми, бездарні дорослі, які допустили в ньому стільки зла... Лілія Євгенівна подарувала найбільшу радість - радість сердечної розмови: про дітей, про колектив, про інтернат(і хто там , нагорі, вирішує: бути чи не бути інтернату???), про всіх - з глибокою любовю і повагою... Сердечна розмова - особлива розмова: тиха, довірлива, щира. Вона зігріває, вона надихає, вона випромінює Світло і обдаровує Світлом. Щиро дякуємо Вам, дорога Ліліє Євгенівно, вам, шановний колективе, тобі , Школо за те, що даруєте крила тим, хто буде представляти нашу Україну завтра!


Чи вміємо ми чути своїх Великих?

Готую доповідь на міжнародну конференцію... "нарила" актуальні вислови від Ярослава Стецька, одного з керівників Організації українських націоналістів. Те, що їхні думки (і Шевченка, і Франка, і Л.Українки, і Шептицького, і Волошина, і Тихого і ще сотень яскравих особистостей, посланих Богом на нашу землю для нашого врозуміння) кричуще актуальні донині, яскраво свідчить тільки про те, що нікчемні ми учні, дорогий мій народе... Отож, завжди маймо на увазі, що ".. рушійною силою, мотором нації, що не дасть їй загинути, є її воля жити, рости й володіти. Вона, — а не щось інше — двигає націю з упадку, вона несе її на вершини слави" ; що наш рух угору, а не безкінечне падіння, має виходити від нас, а не обіцятись з якимись там траншами "Кожне відродження нації виходить із неї самої.."; підкоректуймо мінські угоди "Не мир є нашою ціллю, а воля і перемога нашої нації, що є покликана Богом виконати своє призначення на землі"; збагнімо істинну суть дружби і кумівства наших з їхніми " Породу заячу окупант не переслідує, бо вона служить йому помостом до уярмленої нації"; не робімо ставку на допомогу ззовні "Орієнтація на чужі сили завжди ставала могилою для української держави"; "Волі не дають — її треба здобути, влади не дарують — її треба забрати силою у ворога"; зробімо переоцінку наших так званих еліт " Провідна еліта нації, щоб мати право бути такою, повинна стати уособленням ідеалізму й героїзму. Вона перша ставить чоло небезпекам і остання відступає, здійснюючи своїм власним прикладом і соціальну справедливість." і з Божою поміччю приступаймо до праці ".Життя робімо таким, яким ми його хочемо бачити!"


Дорогі колеги!

Вітаю усіх з прийдешнім 2016 роком!

Візьміть із собою міцне здоров'я, радісний настрій, світлі думки, сміливі мрії, готовність до позитивних змін, рішучість до боротьби за СПРАВЖНЮ ОСВІТУ, за НАШУ ДЕРЖАВУ, за РАДІСНЕ БУТТЯ наших дітей! І хай наша непохитна воля приведе нас до Миру, Любові, Добра, Соціальної Справедливості, Добробуту народу! 

З повагою

 Валентина Матяшук


РЕКОМЕНДУЮ ПОСЛУХАТИ ЧИ ПОЧИТАТИ "СПОГАДИ" Д.С.ЛІХАЧОВА

Дмитро́ Сергі́йович Ліхачо́в (рос. Дмитрий Сергеевич Лихачёв; *15 (28) листопада 1906, Санкт-Петербург — 30 вересня 1999, Санкт-Петербург) — радянський і російський філолог та історик, академік АН СРСР, потім РАН.